5 momentos em que Jesus mostrou como amar ao próximo

44 Але Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто вас проклинає, робіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить та переслідує вас,

30 Ісус відповів:

—Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим. 31 Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього. 32 Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі. 33 Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним. 34 Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним. 35 Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».

36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?

37 Він відповів:

—Той, хто зглянувся над ним.

Ісус сказав:

—Іди та роби так само.

3 Книжники та фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу. Її поставили перед народом 4 і сказали Ісусові:

—Учителю, ця жінка була схоплена на перелюбі. 5 Мойсей у Законі звелів нам побивати таких камінням.*. А Ти що скажеш?

6 Вони запитали це, щоб спіймати Його й мати підставу звинуватити Його.

Але Ісус, схилившись додолу, писав пальцем по землі. 7 Оскільки вони продовжували Його запитувати, Він піднявся й сказав:

—Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь!

8 І знов, схилившись, писав по землі. 9 Почувши це, вони почали по одному відходити, починаючи від старших і до останніх. Залишилися тільки Ісус та жінка, яка стояла посередині. 10 Ісус, підвівшись і не побачивши нікого, лише саму жінку, сказав їй:

—Жінко, де ті, хто обвинувачував тебе? Ніхто тебе не осудив?

11 Вона відповіла:

—Ніхто, Господи!

Ісус сказав їй:

—І Я не осуджую тебе. Іди й більше не гріши! * відсутній в найдавніших рукописах.

Віра сотника

5 Коли ж Ісус увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його, 6 кажучи:

—Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає.

7 Ісус сказав йому:

—Я прийду та зцілю його.

8 Але сотник відповів:

—Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга. 9 Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить.

10 Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним:

—Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри. 11 Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному. 12 А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів.

13 А сотникові Ісус сказав:

—Іди! Нехай станеться за твоєю вірою!

І тієї ж миті його слуга одужав.

13 Ніхто не має більшої любові, ніж той, хто віддає своє життя за своїх друзів.