3 Дружина твоя – немов плодовита лоза

в покоях твого дому,

діти твої – як віття олив

навколо твого столу.

12 щоб звістити синам людським

про могутність Твою

і про славу величі Царства Твого.

13 Я знаю, що Господь здійснить суд бідному,

вчинить правосуддя пригнобленому.

14 Так, прославлятимуть праведні ім’я Твоє,

житимуть справедливі перед обличчям Твоїм!

11 Повстали проти мене жорстокі свідки,

розпитують мене про те, чого я не знаю.

1 Діти, слухайтеся ваших батьків у Господі, адже це справедливо. 2 «Шануй твого батька та матір» – це перша заповідь з обітницею: 3 «щоб тобі було добре і щоб ти був довголітнім на землі»*..

4 Батьки, не дратуйте ваших дітей, а виховуйте їх у дисципліні та вченні Господа.

4 Батьки, не дратуйте ваших дітей, а виховуйте їх у дисципліні та вченні Господа.

1 Отже, наслідуйте Бога, як улюблені діти,

20 Діти, слухайтеся ваших батьків в усьому, бо це до вподоби Господеві.

21 Батьки, не дратуйте ваших дітей, щоб вони не занепадали духом.

14 Ісус же сказав: «Пустіть дітей, не забороняйте їм приходити до Мене, бо таким, як вони, належить Царство Небесне».

14 Ісус же сказав: «Пустіть дітей, не забороняйте їм приходити до Мене, бо таким, як вони, належить Царство Небесне».

1 У той час учні прийшли до Ісуса, кажучи:

—Хто найбільший у Царстві Небесному?

2 Ісус покликав дитину, поставив її посеред них 3 і сказав:

—Істинно кажу вам: якщо не навернетесь і не станете, як діти, ніколи не увійдете в Царство Небесне. 4 Отже, хто впокориться, як ця дитина, той великий у Царстві Небесному.

3 і сказав:

—Істинно кажу вам: якщо не навернетесь і не станете, як діти, ніколи не увійдете в Царство Небесне. 4 Отже, хто впокориться, як ця дитина, той великий у Царстві Небесному. 5 І хто приймає таку дитину в ім’я Моє, Мене приймає.

10 Стережіться, щоб ви не зневажали жодного з цих малих, бо кажу вам: їхні ангели на небі завжди бачать обличчя Мого Небесного Отця.

25 У той час Ісус промовив у відповідь: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям.

9 Блаженні миротворці,

бо вони будуть названі синами Божими.

13 Люди приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них та благословив, але учні забороняли їм. 14 Ісус же, побачивши це, розгнівався й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.

36 Ісус узяв дитину, поставив посеред них і, обійнявши її, сказав їм:

37 —Хто приймає таку дитину в ім’я Моє, той не Мене приймає, а Того, Хто надіслав Мене.

52 Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.

15 Коли вони закінчили снідати, Ісус запитав Симона Петра:

—Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене більше, ніж вони?

Він відповів:

—Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе.

Ісус сказав йому:

—Паси Моїх ягнят.

12 А всім, хто прийняв Його й повірив у Його ім’я, Він дав право стати дітьми Божими,

14 Адже всі, кого веде Дух Божий, є дітьми Божими.

15 Бо Дух, Якого ви отримали, не робить вас рабами, щоб ви знову жили в страху, але ви отримали Духа всиновлення, яким кличемо: «Авва, Отче!»

16 Сам Дух свідчить нашому духові, що ми є дітьми Бога.

19 Адже творіння з нетерпінням чекає, коли виявляться діти Божі.

26 Тож через віру в Ісуса Христа ви всі діти Божі, 27 бо всі, хто був охрещений у Христі, одяглися в Христа.

1 Подивіться, яку дивовижну любов проявив до нас Отець, щоб ми були названі Божими дітьми! І ми справді Його діти! Світ не знає нас тому, що не пізнав Його.

2 Любі, тепер ми Божі діти. І те, ким станемо, ще не явилося, але ми знаємо, що коли Він з’явиться, то ми станемо подібними до Нього, тому що ми побачимо Його Таким, Яким Він є. 3 Кожен, хто має цю надію в Христа, очищує себе, як і Він є чистий.

12 Пишу вам, діточки,

тому що ваші гріхи були прощені заради Його імені.

21 Діточки, бережіть себе від ідолів!

4 має добре керувати своїм власним домом, тримати дітей у покорі, з усією повагою.

8 Якщо ж хтось не турбується про своїх, а тим паче про свою сім’ю, той зрікся віри та є гіршим від невіруючого.

5 Ви зовсім забули слова підбадьорення, звернені до вас як до синів:

«Сину мій, не нехтуй картанням Господнім

і не дратуйся через Його докори,

6 адже кого Господь любить, тому й докоряє,

як батько синові, який йому любий».*.

7 Зносьте труднощі, адже Бог ставиться до вас як до Своїх синів. Хіба є такий син, якого б не карав батько? 8 А якщо ви залишаєтесь без покарання, якого всі Божі діти зазнають, тоді ви незаконні діти, а не справжні сини. 9 Крім того, якщо ми цінували й поважали земних батьків, які карали нас, то наскільки ж більше ми повинні підкорятися Отцеві духів, щоб жити?

11 Жодне покарання зараз не здається радістю, але смутком. Однак згодом навченим через покарання приносить мирний плід праведності.

31 Вони відповіли:

—Віруй у Господа Ісуса, і отримаєш спасіння ти й весь твій дім!

22 Тікай від пожадливостей молодості та йди за праведністю, вірою, любов’ю й миром разом із тими, що призивають Господа від чистого серця.

2 І те, що ти почув від мене перед багатьма свідками, довір надійним людям, які спроможні навчати інших.

4 Я не маю більшої радості, ніж чути, що мої діти живуть в істині.

4 Я не маю більшої радості, ніж чути, що мої діти живуть в істині.

4 Ми стали ганьбою у сусідів наших,

глузуванням і наругою у тих, хто нас оточує.

5 Доки, Господи, гнів Твій триватиме – вічно?

Доки палатиме ревність Твоя, немов вогонь?

6 Вилий лють Свою на народи, які Тебе не знають,

і на царства, що імені Твого не кличуть,

7 бо пожерли вони Якова

й спустошили його обійстя.