Família de Deus

15 Бо Дух, Якого ви отримали, не робить вас рабами, щоб ви знову жили в страху, але ви отримали Духа всиновлення, яким кличемо: «Авва, Отче!» 16 Сам Дух свідчить нашому духові, що ми є дітьми Бога. 17 Якщо ми діти, то й спадкоємці – спадкоємці Бога й співспадкоємці Христа, якщо ми насправді страждаємо разом із Ним, щоб із Ним розділити Його славу.

4 Але коли настала повнота часу, Бог послав Свого Сина, народженого від жінки, народженого під Законом, 5 щоб викупити тих, хто під Законом, і щоб ми отримали всиновлення. 6 І, оскільки ви – Його сини, Бог послав Духа Свого Сина в наші серця, Духа, Який кличе: «Авва!», тобто «Отче». 7 Отже, ти вже не раб, а син; а якщо син, то й спадкоємець через Бога.*

26 Тож через віру в Ісуса Христа ви всі діти Божі, 27 бо всі, хто був охрещений у Христі, одяглися в Христа. 28 Нема більше ні юдея, ні язичника, ні раба, ні вільного, ні чоловіка, ні жінки, бо ви всі – одне в Христі Ісусі.

5 Він призначив нас заздалегідь для того, щоб усиновити Собі через Ісуса Христа, згідно з уподобанням Його волі, 6 на похвалу слави Своєї благодаті, яку подарував нам у Своєму улюбленому Сині*.

Молитва Павла за зміцнення братів

14 Тому я схиляю свої коліна перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа*, 15 від Якого кожна родина має ім’я на небі й на землі,

12 А всім, хто прийняв Його й повірив у Його ім’я, Він дав право стати дітьми Божими, 13 народженими не від крові, не через тілесне бажання й не через бажання чоловіка, а народженими від Бога.

25 не залишаймо наших спільних зустрічей, як це звикли робити деякі, а заохочуймо одне одного, тим більше, коли бачите, що День наближається.

7 Зносьте труднощі, адже Бог ставиться до вас як до Своїх синів. Хіба є такий син, якого б не карав батько? 8 А якщо ви залишаєтесь без покарання, якого всі Божі діти зазнають, тоді ви незаконні діти, а не справжні сини. 9 Крім того, якщо ми цінували й поважали земних батьків, які карали нас, то наскільки ж більше ми повинні підкорятися Отцеві духів, щоб жити? 10 Бо вони протягом короткого часу карали нас так, як їм здавалося правильним. Коли ж нас карає Бог, це йде нам на користь, щоб ми мали участь у Його святості.

5 так і ми, хоч нас і багато, утворюємо одне тіло в Христі, і кожен є частиною тіла одне одного.

26 Якщо одна з частин страждає, то всі частини страждають разом із нею; якщо одна з частин у пошані, то всі частини радіють разом із нею.

19 Отже, ви більше не сторонні й не чужинці, а співгромадяни святих і домашні для Бога, 20 збудовані на основі апостолів та пророків, де наріжним каменем є Сам Христос Ісус, 21 в Якому вся будівля, побудована гармонійно, зростає у святий храм у Господі. 22 У Ньому й ви збудовуєтеся разом у Божу оселю в Дусі.

33 Він відповів:

—Хто Моя мати і Мої брати?

34 І, подивившись на тих, хто сидів навколо, сказав:

—Ось Моя мати та Мої брати. 35 Бо той, хто виконує волю Божу, є Мені братом, сестрою і матір’ю.

35 Раб не залишається в домі навіки, а Син залишається навіки.

42 Ісус сказав їм:

—Якби Бог був вашим Отцем, ви б любили Мене, бо Я вийшов від Бога й прийшов сюди. Я прийшов не Сам від Себе, а Він послав Мене.

Ставлення до різних людей із церкви

1 Не докоряй старшому чоловікові, а підбадьорюй його, як батька, молодших – як братів, 2 літніх жінок – як матерів, а молодих – як сестер, з усією чистотою.

1 Подивіться, яку дивовижну любов проявив до нас Отець, щоб ми були названі Божими дітьми! І ми справді Його діти! Світ не знає нас тому, що не пізнав Його. 2 Любі, тепер ми Божі діти. І те, ким станемо, ще не явилося, але ми знаємо, що коли Він з’явиться, то ми станемо подібними до Нього, тому що ми побачимо Його Таким, Яким Він є.

10 Тож, поки є можливість, робімо добро всім людям, а особливо одновірцям.