1 Пісня сходження.* (Пасху), Шавуот (П’ятдесятницю) і Суккот (Кущі). Див. Вих. 23:14-17.

У скорботі своїй я кликав до Господа,

і Він відповів мені.

2 Сказав я Господеві: «Ти мій Володар,

немає в мене іншого блага, окрім Тебе».

3 Також до святих, що на землі,

і до шляхетних – до них моє бажання.

2 Адже всі ми часто спотикаємося. Якщо хтось не спотикається в слові, це людина досконала, спроможна приборкати все тіло.

27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це відвідування сиріт і вдів у їхньому горі та зберігання себе чистим від світу.

17 Кожен добрий дарунок і кожен досконалий дар походить згори, спускаючись від Отця світла, в Якому немає ні зміни, ні тіні переміни.

9 й, досягнувши досконалості, став джерелом вічного спасіння для всіх, хто Його слухається.

21 Ісус відповів йому:

—Якщо бажаєш бути досконалим, піди, продай своє майно та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.

11 Це Я сказав вам, щоб Моя радість була у вас і щоб ваша радість була повною.

24 Досі ви нічого не просили в ім’я Моє. Просіть – і отримаєте, щоб ваша радість була повною.

2 Не підлаштовуйтесь під цей світ, але перемінюйтеся, оновлюючи ваш розум, щоб ви могли пізнати, що воля Божа добра, приємна й досконала.

10 Закликаю вас, брати, іменем нашого Господа Ісуса Христа, щоб ви всі говорили одне й щоб не було між вами розділень, натомість майте цілковиту єдність у думках і розумінні.

14 А понад усе це – любов, яка об’єднує всі ці якості в досконалість.

1 Отже, коли є якесь підбадьорення в Христі, коли є якась утіха в любові, коли є якась спільність Духа, коли є якісь щирі почуття та милосердя, 2 то доповніть мою радість: майте однакове мислення, однакову любов, будьте однодушні та однодумні. 3 Не робіть нічого з самолюбних амбіцій чи з марнославства, а в смиренності вважайте одне одного за вищого від себе, 4 дбаючи не лише про самих себе, а й про інших.

5 Нехай у вас буде те ж мислення, що й у Христа Ісуса.

6 Він, будучи в образі Божому,*

не вважав, що рівність із Богом треба захопити,*

7 але принизив Самого Себе, прийнявши образ раба,

став подібним до людини

і на вигляд як людина з’явився.*

8 Він упокорив Себе,

ставши слухняним до самої смерті,

причому смерті на хресті!

9 Тому й Бог підніс Його понад усе

і дав Йому ім’я, вище від усякого іншого імені,

10 щоб перед іменем Ісуса вклонилося кожне коліно

на небі, на землі та під землею

11 і щоб кожен язик визнав*,

що Ісус Христос – це Господь

на славу Бога Отця.

12 Тому, любі мої, оскільки ви завжди були слухняними, і не лише в моїй присутності, але й тепер, коли я відсутній, звершуйте ваше спасіння зі страхом та тремтінням, 13 адже Бог є Тим, Хто викликає у вас і бажання, і дію згідно зі Своєю доброю волею.

14 Робіть усе без нарікань та суперечок, 15 щоб ви стали бездоганними та невинними «Божими непорочними дітьми серед зіпсованого та розбещеного покоління»,*. в якому ви сяєте як світильники у світі*, 16 тримаючись Слова життя, щоб я міг похвалитися в День Христа, що недаремно біг і недаремно трудився. 17 І навіть якщо моя кров буде пролита на додаток до вашої жертви й вірного богослужіння,*. я радію та веселюся разом із вами усіма. 18 Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною!

19 Надіюсь у Господі Ісусі, що незабаром пошлю до вас Тимофія, щоб і я міг підбадьоритися вістями про вас. 20 Бо я не маю нікого іншого, такого ж відданого душею, хто б так щиро подбав про вас. 21 Адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусу Христу. 22 Ви знаєте його характер і те, що він служив разом зі мною для Доброї Звістки, немов батько із сином. 23 Тож сподіваюся послати його відразу, як тільки дізнаюся, що буде зі мною, 24 і я впевнений у Господі, що скоро і сам прийду.

25 Також я вважав за необхідне послати до вас Епафродита, мого брата й товариша в праці та боротьбі, вашого посланця та служителя в моїх потребах. 26 Він дуже сумував за всіма вами та був стривожений, що ви почули про його хворобу. 27 Він і справді захворів і мало не помер, але Бог змилувався над ним, і не лише над ним, а й наді мною, щоб мені не довелося мати скорботу за скорботою. 28 Тож я послав його якомога швидше, щоб, побачивши його знову, ви зраділи, а я не був таким засмученим. 29 Отже, прийміть його з усією радістю в Господі та майте повагу до таких людей, 30 адже він мало не помер заради праці для Христа, ризикуючи життям, аби доповнити нестаток вашого служіння мені.

15 Пильнуйте, щоб ніхто не віддавав злом за зло, але завжди прагніть робити добро одне одному й всім іншим.