Nascimento de Jesus

5 Нехай у вас буде те ж мислення, що й у Христа Ісуса.

6 Він, будучи в образі Божому,*

не вважав, що рівність із Богом треба захопити,*

7 але принизив Самого Себе, прийнявши образ раба,

став подібним до людини

і на вигляд як людина з’явився.*

8 Він упокорив Себе,

ставши слухняним до самої смерті,

причому смерті на хресті!

4 Але коли настала повнота часу, Бог послав Свого Сина, народженого від жінки, народженого під Законом, 5 щоб викупити тих, хто під Законом, і щоб ми отримали всиновлення.

14 А оскільки діти є спільниками крові й плоті, Він теж став подібним до них, щоб через Свою смерть знищити силу того, хто має владу смерті, тобто диявола, 15 і звільнити тих, що все життя були в рабстві через страх смерті.

17 Саме тому Йому треба було уподібнитись до Своїх братів, щоб бути милосердним і вірним Первосвященником перед Богом та здійснити примирення за гріхи народу.

16 Бо так полюбив Бог світ, що віддав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне.

Народження Ісуса Христа

18 Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, Його мати, була заручена з Йосифом. Перед їхнім одруженням виявилося, що вона вагітна від Святого Духа.

20 Коли ж він про це думав, з’явився йому уві сні ангел Господній та сказав: «Йосифе, сину Давида, не бійся взяти Марію, дружину свою, бо зачате в ній – від Духа Святого. 21 Вона народить Сина, і ти назвеш Його Ісус*, бо Він спасатиме народ Свій від його гріхів».

22 Усе це сталося, щоби сповнилось сказане Господом через пророка:

23 «Ось діва завагітніє й народить Сина,

і дадуть Йому ім’я Еммануїл»,*.

що перекладається «З нами Бог».

24 Прокинувшись від сну, Йосиф зробив так, як звелів йому ангел Господній, і взяв Марію за дружину. 25 Але не знав її, поки вона не народила Сина свого первонародженого, і він дав Йому ім’я Ісус.

30 Ангел відповів їй:

—Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. 31 Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус. 32 Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.*. 33 Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця.

4 Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида. 5 Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна. 6 І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити. 7 І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.

10 І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу! 11 Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь! 12 І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».

15 Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».

16 І пішли вони швидко до Віфлеєма й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла. 17 Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину. 18 Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.

37 Тоді Пилат запитав Його:

—Отже, Ти Цар?

Ісус відповів:

—Ти кажеш, що Я Цар. Я для того народився й прийшов у світ, щоб свідчити про істину. Кожен, хто від істини, слухає Мій голос.

9 Вислухавши царя, вони пішли. І ось зірка, яку бачили на сході, ішла перед ними, доки не зупинилася над місцем, де було Дитя. 10 Побачивши зірку, вони дуже зраділи. 11 Коли увійшли в дім, побачили Дитя з Марією, Його матір’ю, і, впавши ниць, вони поклонилися Йому; потім відкрили свої скарбниці й піднесли Йому дари: золото, ладан та смирну. 12 І, отримавши застереження уві сні, щоб не верталися до Ірода, вони повернулися іншою дорогою до своєї країни.