6 Але тепер Ісусові було доручено краще служіння, оскільки Він є посередником кращого Завіту, заснованого на кращих обітницях.

7 Бо якби перший Завіт був бездоганним, то не було б потреби в другому.*

13 Називаючи цей Завіт «новим», Він тим самим оголосив перший завіт застарілим, а те, що застаріло, незабаром зникне.

22 Тому Ісус і став запорукою кращого завіту.

20 Так само після того, як поїли, узяв і чашу, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові, що проливається за вас.

27 Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, кажучи: «Пийте з неї всі, 28 бо це кров Моя, кров Нового Завіту, яка проливається за багатьох для прощення гріхів.

14 то наскільки більше кров Христа, Який через вічного Духа приніс Себе непорочним Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми могли служити живому Богу!

15 Саме тому Христос і є Посередником Нового Завіту, щоб покликані могли отримати обіцяний вічний спадок тепер, коли Він помер як викуп, щоб звільнити їх від провин, скоєних проти першого Завіту.

16 Бо де заповіт*, там необхідно, щоб була смерть того, хто його уклав. 17 Оскільки заповіт дійсний лише після його смерті, він не набуває чинності, поки той, хто уклав заповіт, живе. 18 Ось чому навіть перший Завіт не був встановлений без крові. 19 Адже коли Мойсей проголосив усі заповіді Закону всьому народові, він узяв кров телят і козлів разом із водою, червоною вовною та гісопом і окропив книгу та весь народ. 20 Він сказав: «Це кров Завіту, якого Бог наказав вам дотримуватися».*.

1 Закон, маючи лише тінь майбутніх благ, а не саму сутність речей, ніколи не може одними й тими ж жертвами, що повторюються рік за роком, зробити досконалими тих, що приходять із ними. 2 Інакше хіба не перестали б їх приносити? Бо ті, що вклоняються, були б очищені раз і назавжди й більше не усвідомлювали б вини за свої гріхи. 3 Але ці жертви є щорічним нагадуванням про гріхи, 4 бо неможливо, щоб кров биків і козлів усувала гріхи.

17 Отже, коли хтось у Христі, той нове творіння. Давнє минуло. Ось усе стало новим! 18 І все це від Бога, Який через Христа примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення. 19 Згідно з ним Бог був у Христі, примирив світ із Собою, не враховуючи людям їхніх проступків, і доручив нам нести Слово примирення. 20 Отже, ми – посланці Христові, і тому наче Сам Бог просить через нас. Благаємо вас заради Христа: примиріться з Богом! 21 Того, Хто не пізнав гріха, Він зробив гріхом заради нас, щоб у Ньому ми стали Божою праведністю.

4 Цю впевненість ми маємо завдяки Христу перед Богом. 5 Не тому, що ми самі здатні й це наша заслуга. Навпаки, наша здібність – від Бога, 6 Який зробив нас здібними бути служителями Нового Завіту – не букви, а Духа. Адже буква вбиває, а Дух оживляє.

11 Тому згадайте, що колись за тілом ви були язичниками, яких називають необрізаними ті, хто обрізаний людською рукою. 12 Адже в той час ви були без Христа, відчужені від громади Ізраїля, чужі завітам обітниці, без надії і без Бога у світі. 13 Але нині в Христі Ісусі ви, що колись були далекими, стали близькими через кров Христа.

10 Любов полягає не в тому, що ми полюбили Бога, але в тому, що Бог полюбив нас і послав Свого Сина як жертву за наші гріхи.