11 Отже, знаючи, що таке страх Господній, ми переконуємо людей. А перед Богом ми відкриті, і сподіваюся, що й перед вашим сумлінням ми відкриті. 12 Ми вам не рекомендуємо себе знову, а даємо вам можливість хвалитися нами, щоб ви могли відповісти тим, що вихваляються обличчям, а не серцем. 13 Бо якщо ми зійшли з розуму, то це для Бога, а якщо ми при своєму розумі, то це для вас. 14 Адже любов Христа спонукає нас, бо ми вважаємо так: коли Один помер за всіх, то всі померли. 15 І Він помер за всіх, щоб ті, хто живе, жили вже не для себе, а для Того, Хто помер і воскрес.

16 Тому віднині ми нікого не знаємо з людської точки зору. Навіть якщо ми колись і знали Христа з людської точки зору, то тепер більше так не знаємо. 17 Отже, коли хтось у Христі, той нове творіння. Давнє минуло. Ось усе стало новим! 18 І все це від Бога, Який через Христа примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення. 19 Згідно з ним Бог був у Христі, примирив світ із Собою, не враховуючи людям їхніх проступків, і доручив нам нести Слово примирення. 20 Отже, ми – посланці Христові, і тому наче Сам Бог просить через нас. Благаємо вас заради Христа: примиріться з Богом! 21 Того, Хто не пізнав гріха, Він зробив гріхом заради нас, щоб у Ньому ми стали Божою праведністю.