João 11

Смерть Лазаря

1 Був один хворий чоловік, на ім’я Лазар, з Віфанії, села, де жила Марія та її сестра Марта. 2 Марія була жінкою, яка помазала Господа миром і обтерла Йому ноги своїм волоссям. Хворий був її братом. 3 Сестри послали передати Ісусові:

—Господи, той, кого Ти любиш, захворів.

4 Почувши це, Ісус сказав:

—Ця хвороба не на смерть, а на славу Божу, щоб Син Божий був прославлений через неї.

5 Ісус любив Марту, її сестру та Лазаря. 6 Однак коли Він почув, що Лазар хворий, то залишився там, де був, ще два дні. 7 Потім сказав Своїм учням:

—Підемо знову в Юдею.

8 Учні сказали Йому:

—Равві, ще недавно юдеї намагалися побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?

9 Ісус відповів:

—Чи не дванадцять годин має день? Якщо хтось ходить удень, не спотикається, бо бачить світло цього світу. 10 А той, хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла в ньому.

11 Сказавши це, Він додав:

—Наш друг Лазар заснув, але Я йду розбудити Його.

12 Його учні сказали:

—Господи, якщо спить, то одужає.

13 Ісус казав про його смерть, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон.

14 Тоді Ісус сказав їм прямо:

—Лазар помер. 15 Але Я радію за вас, що не був там, щоб ви повірили. А зараз підемо до нього.

16 Тоді Фома, якого називали Близнюк, сказав іншим учням:

—Ходімо й ми та помремо з Ним!

Ісус – воскресіння та життя

17 Прийшовши туди, Ісус довідався, що Лазар уже чотири дні в гробі. 18 Віфанія була близько до Єрусалима, приблизно п’ятнадцять стадіїв.*11:18 Приблизно три кілометри. 19 Багато юдеїв прийшли до Марії та Марти, щоб втішити їх після смерті брата. 20 Коли Марта почула, що прийшов Ісус, вона вийшла зустріти Його, а Марія залишилася в домі.

21 Марта сказала Ісусові:

—Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би. 22 Але й тепер знаю: Бог дасть Тобі, що лише попросиш у Бога.

23 Ісус сказав їй:

—Твій брат воскресне.

24 Марта відповіла:

—Я знаю, що він воскресне при воскресінні останнього дня.

25 Ісус сказав їй:

—Я – воскресіння й життя. Той, хто вірить у Мене, навіть якщо помре, буде жити. 26 І кожен, хто живе й вірить у Мене, ніколи не помре. Ти віриш у це?

27 Вона сказала:

—Так, Господи, я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Який прийшов у світ.

28 Сказавши це, вона пішла, потай покликала свою сестру Марію й сказала їй: «Учитель тут, Він кличе тебе». 29 Почувши це, Марія швидко встала й вийшла до Нього. 30 Ісус ще не увійшов до села, а був там, де Його зустріла Марта. 31 Юдеї, які були з нею в домі та втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, пішли за нею. Вони гадали, що вона пішла до гробу, щоб там плакати.

32 Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала до Його ніг і сказала Йому:

—Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би.

33 Ісус, побачивши, що вона плаче, і юдеї, які прийшли з нею, теж плачуть, був глибоко зворушений в дусі та засмутився.

34 Він запитав:

—Куди ви його поклали?

Йому відповіли:

—Господи, іди та подивись!

35 Ісус заплакав.

36 Тоді юдеї сказали: «Дивись, як Він любив його».

37 Але деякі казали: «Невже Той, Хто відкрив очі сліпому, не міг зробити, щоб цей чоловік не помер?»

Ісус воскрешає Лазаря з мертвих

38 Ісус знов відчув зворушення в Собі й пішов до гробу. Це була печера, до якої був привалений камінь.

39 Ісус звелів:

—Відваліть камінь.

Марта, сестра померлого, сказала:

—Господи, вже чути неприємний запах, бо пройшло чотири дні.

40 Ісус сказав:

—Хіба Я не казав тобі, що коли будеш вірити, побачиш славу Божу?

41 Коли забрали камінь, Ісус подивився на небо й сказав: «Отче, дякую Тобі, що Ти почув Мене. 42 Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, але Я сказав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що Ти послав Мене».

43 І, сказавши це, голосно промовив: «Лазарю, вийди сюди!» 44 Померлий вийшов. Його руки та ноги були обмотані тканиною, а обличчя обв’язане хустиною.

Ісус сказав:

—Розв’яжіть його, і нехай він іде.