35 Коли Він ще говорив, прийшли з дому керівника синагоги та сказали:
—Твоя донька померла. Навіщо турбуєш Учителя?
36 Але Ісус, не зважаючи на сказані слова, сказав керівникові синагоги:
—Не бійся, тільки віруй.
37 І не дозволив нікому йти з Ним, окрім Петра, Якова та Івана, брата Якового. 38 Коли прийшли в дім керівника синагоги, то Ісус побачив метушню і тих, що дуже плакали й голосили. 39 Він увійшов та сказав їм: «Чому ви тривожитесь та плачете, дитина не померла, а спить». 40 Але вони почали глузувати з Нього.
Ісус же, наказавши всім вийти, узяв батька й матір дитини, а також тих, хто був із Ним, та увійшов туди, де лежала дитина. 41 Узяв дівчинку за руку й промовив до неї: «Таліта кум!» (що в перекладі означає: «Дівчинко, кажу тобі, встань!»). 42 Дівчинка негайно піднялася й почала ходити. Їй було дванадцять років. Усі відразу жахнулися від великого дива. 43 Ісус суворо наказав їм, щоб про це ніхто не дізнався, і велів дати дівчинці їсти.