12 Кана аврі ратісаліля, акор дешудуя подґейле ко Ісус і вакєренас Лескє:

— Одмук ле нийпос, мі джян андре пашуне цікне те баре ґава те пресовен і те аракгєн пескє хавібе, бо амен андро біманушенґєро тган.

13 Акор Ісус ленґє отпгендя:

— Ден тумен ленґє те хан.

А оне пгенде:

— Кє аменде ніч нане, чак панч маре і дуй мача. Чі аменґє те джян, те цінен хавібе пре кадала саворе мануша?

14 Чак ле муршен одя есас варекай панч езера манушен. Та Ов пгендя пескєре сікаденґє:

— Тговен лен те бешен копенца по пенда мануша.

15 Оне кєрде авка і розтгоде те бешен саворен. 16 Ісус іля панч маре і дуй мача, дикгля про нєбос, палікєрдя, препгаґля і диня ле сікаденґє, те розден ле нийпоскє. 17 Саворе ханас те чаліле, а одале которендар, саве на дохале, іскінде минґ дешудуй кошара.