35 Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.36 Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.37 Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?40 Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

42 Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

38 Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.

10 А люди питали його й говорили: Що ж нам робити?11 І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само.

33 Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

12 Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!

13 Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.

35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!36 Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.37 І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...38 А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля.

13 беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!

1 Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.

2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.

28 Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.

4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

14 Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,16 а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?17 Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!

17 А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?

17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

11 Бо не передеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм.