10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.

2 Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я.

4 Через те, що ти став дорогий в Моїх очах, шанований став, й Я тебе покохав, то людей замість тебе віддам, а народи за душу твою.

5 Не бійся, бо Я ж із тобою! Зо сходу згромаджу насіння твоє, і з заходу тебе позбираю.

4 Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!...

1 Я прихилявся до тих, що Мене не питали, Я знайдений тими, що Мене не шукали. Я казав: Оце Я, оце Я! до народу, що Йменням Моїм не був званий.

31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!

8 І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!

9 Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити.

9 Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити.

16 І відповів народ та й сказав: Борони, нас Боже, покинути Господа, щоб служити іншим богам!17 Бо Господь, Бог наш, Він Той, що вивів нас та наших батьків з єгипетського краю, з дому рабства, і що зробив на наших очах ті великі знамена, і стеріг нас на всій дорозі, що нею ми ходили, і по всіх народах, що ми перейшли серед них.

6 Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе.

8 А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся.

31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

15 бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!

2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.

5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,12 цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.

13 Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.

6 Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.

17 Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!

16 Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній.

17 Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,

7 А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.8 У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.10 Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.11 Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.

11 Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.12 Бо не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем.13 Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.14 Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.15 А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.16 Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!17 Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!18 Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,19 бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.20 Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!21 Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!

12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.

3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,4 що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

33 Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!

33 Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!

27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!

27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!

18 Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.

28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!

28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.

22 (55-23) Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!

4 Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!

4 Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!

1 Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?

14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

24 (31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!

8 Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!

1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. На спів „Аламот". Пісня. (46-2) Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,2 (46-3) тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!3 (46-4) Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Села.

3 (56-4) Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,4 (56-5) я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?

17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

1 Пісня прочан. Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога,2 мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю!

8 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!

9 (9-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.10 (9-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

7 Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!

6 Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями,

13 І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?14 А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся!

11 Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, як і чините ви!

11 Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, як і чините ви!

24 І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.25 Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

5 Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!6 Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?

58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!

13 Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні,

13 Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні,

7 Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.

20 І сказав Давид до сина свого Соломона: Будь сильний і будь відважний, і роби, не бійся та не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою, Він не покине тебе й не позоставить тебе аж до закінчення всієї праці роботи Господнього дому...

17 Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!

11 Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.

23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

17 І сказав їм Ісус: Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей.18 І зараз вони свого невода кинули, та й пішли вслід за Ним.

2 І промовив Бог до Ізраїля в нічному видінні, і сказав: Якове, Якове! А той відказав: Ось я!

11 І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!

11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я!

4 І побачив Господь, що він зійшов подивитися. І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею! А той відказав: Ось я!

16 І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій! А той сказав: Ось я!

10 А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!

38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.7 Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!