7 Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!

6 А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!7 Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!8 А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,9 як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!10 А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.12 Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.

10 А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,

11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.

12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.

25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.

24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.

9 Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,10 і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!

27 Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,

13 Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

10 Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?

11 Бо не передеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм.

38 Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.

38 Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.

30 І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.

13 Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?

42 Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

2 Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!3 А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

40 Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.

15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,16 а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?17 Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!

29 Він змученому дає силу, а безсилому міць.

5 Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,