31 Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

30 (18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

1 Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!

2 Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм,3 хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!

7 Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,

2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.

27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

17 Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

9 А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,

21 Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною.

11 Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!

24 Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.

2 і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.

10 Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

14 А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!

1 Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,2 то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!3 Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!12 Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.13 Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.14 Робіть усе без нарікання та сумніву,15 щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,16 додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!19 Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.20 Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.21 Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.22 Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.23 Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.24 Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,26 бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,30 бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

15 Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх!

10 А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!11 Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.