1 На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог.

1 На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог. 2 Воно на початку було з Богом. 3 Усе через Нього було створено, і нічого не було створено без Нього.

14 Слово стало людиною* й оселилося серед нас. І ми бачили Його славу, славу як Єдинородного Сина від Отця, повного благодаті та істини.

9 Адже в Ньому вся повнота Божества перебуває тілесно,

9 Адже в Ньому вся повнота Божества перебуває тілесно, 10 і в Христі, Який є Головою всіх начальств і влад, ви досягли повноти.

5 Нехай у вас буде те ж мислення, що й у Христа Ісуса.

6 Він, будучи в образі Божому,*

не вважав, що рівність із Богом треба захопити,*

7 але принизив Самого Себе, прийнявши образ раба,

став подібним до людини

і на вигляд як людина з’явився.*

5 Нехай у вас буде те ж мислення, що й у Христа Ісуса.

15 Ісус же запитав їх:

—А ви за кого Мене вважаєте?

16 Симон Петро відповів:

—Ти – Христос, Син Бога Живого!

17 Ісус відповів йому:

—Блаженний ти, Симоне, сину Йони, що не тіло та кров відкрили це тобі, а Отець Мій Небесний.

23 «Ось діва завагітніє й народить Сина,

і дадуть Йому ім’я Еммануїл»,*.

що перекладається «З нами Бог».

54 Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей чоловік справді був Сином Божим!»

61 Але Він мовчав і нічого не відповідав.

Первосвященник запитав Його знову:

—Ти – Христос, Син Благословенного?

62 Ісус відповів:

—Я є.

І ви побачите Сина Людського,

Який сидить праворуч від Всемогутнього

й приходить на хмарах небесних! *.

6 Але він сказав їм: «Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса з Назарета, Який був розіп’ятий? Немає Його тут: Він воскрес! Подивіться на місце, де Його поклали.

21 І сталося, коли хрестився весь народ, і Ісус, охрестившись, молився, розкрилися небеса. 22 І Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба пролунав: «Ти Син Мій улюблений, Тебе Я вподобав!»* та Іс. 42:1.

58 Ісус відповів:

—Істинно кажу вам: перш ніж був Авраам, Я є!

30 Я й Отець – одне!

17 Ісус же сказав їм: «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю». 18 Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.

18 Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.

21 Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче. 22 Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові, 23 щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.

25 Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть.

6 Ісус відповів:

—Я – дорога, правда і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.

9 Ісус сказав:

—Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, бачив Отця. Як же ти кажеш: «Покажи нам Отця?» 10 Хіба ти не віриш, що Я в Отці й Отець у Мені? Слова, які Я вам кажу, не від Себе кажу. Це Отець, Який перебуває в Мені, творить Свої діла.

25 Ісус сказав їй:

—Я – воскресіння й життя. Той, хто вірить у Мене, навіть якщо помре, буде жити.

40 Ісус сказав:

—Хіба Я не казав тобі, що коли будеш вірити, побачиш славу Божу?

12 Немає ні в кому іншому спасіння, бо немає під небом іншого імені, даного людям, яким ми маємо бути спасенні.

36 Тим часом, їдучи дорогою, вони наблизилися до води, і євнух промовив:

—Ось вода! Що мені заважає бути охрещеним?

37 Филип сказав:

—Якщо віриш усім твоїм серцем, то можна.

Євнух відповів:

—Я вірю, що Ісус Христос – Син Божий.*

38 Він наказав зупинити колісницю. Вони обидва – Филип та євнух – зайшли у воду, і Филип охрестив його.

3 Син – сяйво Божої слави й повне відображення Його сутності, Що утримує все силою Свого Слова. Очистивши нас від гріхів, Він сів праворуч від Величності на небесах. 4 Він перевершив ангелів, оскільки ім’я, яке Він успадкував, перевершує їхнє ім’я.

14 Тож, маючи великого Первосвященника, Який пройшов небеса, – Ісуса, Сина Божого, тримаймося твердо віри, яку сповідуємо. 15 Бо ми не маємо такого первосвященника, який не міг би співчувати нашим слабкостям, а Такого, Який у всьому, як і ми, був випробуваний, але не згрішив.

2 уважно дивлячись на Ісуса, Засновника* та Вдосконалювача віри, Який заради належної Йому радості перетерпів муки хреста, незважаючи на ганьбу, і сів праворуч від Божого престолу.

17 Саме тому Йому треба було уподібнитись до Своїх братів, щоб бути милосердним і вірним Первосвященником перед Богом та здійснити примирення за гріхи народу.

15 Якщо хтось визнає, що Ісус – Божий Син, то Бог перебуває в ньому, а він – у Бозі.

15 Якщо хтось визнає, що Ісус – Божий Син, то Бог перебуває в ньому, а він – у Бозі.

9 Так явилася любов Божа до нас: Бог послав Свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми жили через Нього. 10 Любов полягає не в тому, що ми полюбили Бога, але в тому, що Бог полюбив нас і послав Свого Сина як жертву за наші гріхи.

9 Так явилася любов Божа до нас: Бог послав Свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми жили через Нього.

8 Хто чинить гріх, той від диявола, тому що диявол грішить від початку. Тому Син Божий і явився, щоб зруйнувати діла диявола.

5 Хто перемагає світ, як не той, хто вірить, що Ісус є Син Божий?

11 І ось це свідчення: Бог дав нам вічне життя, і це життя – у Його Сині. 12 Хто має Сина, має й життя; а хто не має Сина Божого, не має життя.

9 Якщо ти визнаєш устами, що Ісус є Господом, і повіриш своїм серцем, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш спасенний.

20 і більше живу не я, але Христос живе в мені. Нині я живу в тілі, і це життя вірою в Сина Божого,* Який полюбив мене й віддав Себе за мене.

19 Мій Бог сповнить усі ваші потреби згідно з Його багатством у славі, у Христі Ісусі.

15 Нехай у ваших серцях панує мир Христа, до якого ви були покликані в одному тілі. І будьте вдячні.

10 Тому що ми – Його творіння, створені в Христі Ісусі для добрих діл, які Бог підготував заздалегідь, щоб ми перебували в них.

2 і живіть у любові, як і Христос полюбив нас і віддав Самого Себе за нас як дар і жертву, запашну та приємну Богові.

4 Бо як одне тіло складається з багатьох частин і всі вони не мають однакової ролі, 5 так і ми, хоч нас і багато, утворюємо одне тіло в Христі, і кожен є частиною тіла одне одного.

57 Але подяка Богові, Який дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа.

15 Натомість освячуйте Господа Христа у ваших серцях. Будьте завжди готові відповісти кожному, хто запитує вас про причину надії, яка є у вас,

5 Адже є один Бог та один Посередник між Богом та людьми – Людина Христос Ісус,

11 Я побачив відкрите небо, і ось там був білий кінь, і на ньому був Вершник, Якого називають Вірним і Правдивим. Він справедливо судить і воює. 12 Його очі немов вогняне полум’я, а на голові багато вінців. Він має написане ім’я, якого ніхто не знає, крім Нього Самого. 13 Він одягнений в одежу, змочену в крові, Його ім’я – Слово Боже. 14 Слідом за Ним верхи на білих конях їдуть небесні війська, одягнені в тонкий льон, білий і чистий. 15 З Його вуст виходить гострий меч, щоб ним уражати народи. Він буде правити ними залізним жезлом і розчавить у давильні вино люті й гніву Бога Вседержителя.*. 16 На Його одязі та на стегні було написано ім’я:

цар царів і володар володарів.

21 Благодать Господа Ісуса нехай буде з усіма. Амінь.

27 Потім сказав Фомі:

—Поклади сюди свій палець. Подивися на Мої руки. Простягни свою руку й вклади її у Мій бік. І не будь невіруючим, а повір!

28 Фома відповів Йому:

—Господь мій і Бог мій!

30 Ісус зробив багато інших знаків перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі. 31 Але це було написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім’я.

12 Це Моя заповідь, щоб ви любили одне одного, як Я полюбив вас.

20 Істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, приймає Мене, а хто Мене приймає, той приймає й Того, Хто послав Мене.

28 Я даю їм життя вічне, і вони ніколи не загинуть, і ніхто не забере їх з Моїх рук. 29 Мій Отець, Який дав їх Мені, величніший за всіх. І ніхто не зможе забрати їх з рук Мого Отця. 30 Я й Отець – одне!

16 Бо так полюбив Бог світ, що віддав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне.

17 Адже Бог послав Сина у світ не для того, щоб засудити світ, але для того, щоб спасти світ через Нього. 18 Хто вірить у Нього, не буде засуджений, а хто не вірить, той уже засуджений, бо він не повірив в ім’я Єдинородного Сина Божого.

38 І хто не бере хреста свого й не йде за Мною, той не достойний Мене.

20 Адже там, де двоє або троє з вас зберуться в ім’я Моє, там і Я посеред них.

27 Подивившись на них, Ісус сказав:

—Для людей це неможливо, але не для Бога, адже для Бога все можливо.

27 Ісус відповів:

—Неможливе для людей – можливе для Бога.

25 Нехай благодать Господа Ісуса Христа буде з вашим духом.