8 Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі.

105 Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.

130 Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

97 Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!

9 Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

16 Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності,17 щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.

39 Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.

3 Блаженний, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому, час бо близький!

13 Поки прийду я, пильнуй читання, нагадування та науки!

11 Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є.

10 Бо Ездра приготовив своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.

8 І читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілим читане.

24 Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?

6 І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм.7 І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш.8 І прив'яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов'язкою між очима твоїми.

1 Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,4 якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,5 тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,6 бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!