11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:12 Я почув ремствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір будете їсти м'ясо, а рано насититесь хлібом, і познаєте, що Я Господь, Бог ваш!13 І сталося ввечорі, і знялися перепелиці, і покрили табір. А рано була верства роси навколо табору.14 І піднялася верства тієї роси, аж ось на поверхні пустині щось дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі.15 І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: Ман гу?, бо не знали, що то. А Мойсей відказав їм: Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.

31 І назвав Ізраїлів дім ім'я тому: манна. Вона була, як коріяндрове насіння, біла, а смак її, як тісто в меду.

23 А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,24 і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:25 Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

14 Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

32 А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.34 А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!35 Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

48 Я хліб життя!49 Отці ваші в пустині їли манну, і померли.50 То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.51 Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

3 І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.

4 А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.

19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.

16 Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?17 Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

9 Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,10 нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.11 Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.

9 Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.

37 А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?38 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.39 І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.40 І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.41 І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.42 І всі їли й наїлися!43 А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.

25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.

5 А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба.6 Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини!7 Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли.8 А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?9 Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали?10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали?11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської!12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.

1 Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.2 Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.