3 Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...

4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...

28 І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.29 І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.

10 щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті,

3 І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість,4 а терпеливість досвід, а досвід надію,

18 Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

17 Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,

5 Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується.

29 Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,

1 Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити,

3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,4 що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.

19 (34-20) Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:

10 А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.

14 А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся!

20 І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,21 та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!

17 Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:

38 І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.

39 Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.

23 І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.24 І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...

3 І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.

35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!

22 Але, поміч від Бога одержавши, я стою аж до дня сьогоднішнього та свідкую малому й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має,23 що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!

14 Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.