1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,2 говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.3 У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!4 Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,5 але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.6 І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?7 А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?8 Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...