1 Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.2 Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,4 та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.6 А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?7 Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.10 Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.11 А взявши, вони почали нарікати на господаря,12 кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...13 А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?16 Отак будуть останні першими, а перші останніми!