3 От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.4 От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.5 Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!6 І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.7 Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,8 та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!