31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!

18 І проте Господь буде чекати, щоб помилувати вас, і тому Він підійметься, щоб милосердя вчинити над вами. Бо Господи то Бог правосуддя: блаженні всі ті, хто надію на Нього кладе!

14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

1 Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?2 Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...3 коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!4 Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!5 бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!6 А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!7 Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!8 За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:9 не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,10 бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!12 Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!

1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (40-2) Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.2 (40-3) Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,3 (40-4) і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!4 (40-5) Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!5 (40-6) Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.6 (40-7) Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.7 (40-8) Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.8 (40-9) Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.9 (40-10) Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти,10 (40-11) справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.11 (40-12) Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,12 (40-13) бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...13 (40-14) Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,14 (40-15) нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!

20 Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!

5 Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.

5 (62-6) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!

34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.

5 Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!6 Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.

3 І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість,4 а терпеливість досвід, а досвід надію,

11 зміцняючись усякою силою за могучістю слави Його для всякої витривалости й довготерпіння з радістю,

7 Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній.8 Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!

11 Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий.

22 Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,23 бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим.24 Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав'яний: засохне трава то й цвіт опаде,25 а Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії.

9 Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.

1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.3 Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.6 А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!7 Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.8 Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.9 Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.11 А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!12 Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!