21 Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче. 22 Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові, 23 щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.

24 Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя. 25 Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть. 26 Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі 27 Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський.

28 Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос 29 і вийдуть із них. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд. 30 Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене.

31 Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве,

7 Але істинно кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов. Якщо Я не піду, Заступник не прийде до вас, але якщо Я піду, то пошлю Його до вас. 8 Коли Він прийде, то викриє світ про гріх, праведність та суд: 9 про гріх, бо люди не вірять у Мене,

30 Ісус відповів:

—Не для Мене пролунав цей голос, а для вас. 31 Зараз настав суд для цього світу. Тепер правителя цього світу буде вигнано геть. 32 Але коли Я буду піднятий від землі, Я всіх притягну до Себе.

38 Тоді чоловік відповів:

—Вірю, Господи! – і вклонився Йому.

39 Ісус сказав:

—Я прийшов у цей світ судити, щоб ті, хто не бачить, побачили, а ті, хто бачить, стали сліпими.

1 Щиро приймайте слабкого у вірі, без суперечок про спірні думки. 2 Один вірить, що можна їсти все, а інший, слабкий у вірі, їсть лише овочі. 3 Той, хто їсть усе без розбору, не повинен зневажати того, хто не їсть, а той, хто не їсть усього, не повинен судити того, хто їсть, адже Бог його прийняв. 4 Хто ти, щоб судити чужого слугу? Його господар вирішує, стоїть він чи падає. Але він буде стояти, бо Господь здатний підтримати його.

12 Тож кожен із нас відповідатиме за себе перед Богом.

13 Тому не будемо осуджувати одне одного. Краще постановіть не ставити жодної перешкоди чи спокуси братові. 14 Я знаю й повністю переконаний у Господі Ісусі, що нічого не є нечистим саме по собі. Але якщо хтось вважає щось нечистим, то для того це нечисте.

17 Адже настав час розпочати суд від Дому Божого. І коли він розпочнеться з нас, то який же кінець тих, хто не підкоряється Добрій Звістці Бога?!

5 Тому нічого не судіть передчасно, поки не прийде Господь, Який освітить заховане в темряві та покаже наміри сердець. Тоді кожен отримає свою похвалу від Бога.

2 Бо яким судом судите, таким і вас судитимуть. І якою мірою міряєте ви, такою і вам виміряють.

3 Чому ж ти дивишся на скалку в оці твого брата, а колоди у своєму оці не помічаєш? 4 Або як скажеш братові своєму: „Дозволь вийняти скалку з твого ока", коли он колода у твоєму оці.

4 Язик твій задумує загибель,

він у тебе – немов нагострене лезо, підступнику!

8 Нехай ріки плещуть у долоні,

нехай гори веселяться разом

6 Не підносьте високо роги ваші,

не говоріть зухвало, твердо поставивши шию.*

7 Бо не зі сходу, не із заходу

й не з пустелі приходить піднесення.

1 Після цього я почув на небі наче гучний голос великого натовпу. Вони вигукували:

«Алілуя!

Спасіння, слава й сила належать нашому Богу,

2 бо істинні та справедливі Його суди.

Він засудив велику розпусницю,

яка зіпсувала землю своєю розпустою.

Він помстився за кров Своїх рабів, пролиту її руками».

3 І вони закричали вдруге:

«Алілуя!

Дим від неї підіймається навіки-віків!»