1 Керівнику хору. Повчання Давидове, 2 коли прийшов Доеґ-едомітянин до Саула й повідомив йому: «Давид у домі Ахімелеха».

3 Чому ти хизуєшся злодійством, сильний?

Милість Божа зі мною цілий день!

4 Язик твій задумує загибель,

він у тебе – немов нагострене лезо, підступнику!

5 Ти полюбив зло більше, ніж добро,

брехню – сильніше, ніж правду говорити. Села

6 Ти любиш усілякі згубні слова,

о, підступний язику!

7 Але Бог уразить тебе навіки;

вирве тебе й викине із шатра,

і коріння твоє – із землі живих. Села

8 Тоді побачать це праведні й сповняться страхом,

і сміятимуться над ним:

9 «Ось муж,

що не Бога зробив своєю твердинею,

а покладався на безліч свого багатства,

зміцнював себе згубною пристрастю своєю!»*51:9 Давньоєврейське слово гавва́ означає загибель, і пристрасть.

10 А я, немов ряснолиста маслина в домі Божому,

на милість Божу сподіватимусь повік-віків.

11 Прославлятиму Тебе вічно перед Твоїми вірними за те,

що Ти зробив,

і надію покладатиму на ім’я Твоє,

бо воно добре.