Книга Псалмів 72

1 Псалом Асафів.

Який же добрий Бог до Ізраїля,

до чистих серцем!

2 А в мене ледь не похитнулися мої ноги,

мало не втратили опору мої стопи,

3 коли я позаздрив нерозумним,

побачивши добробут нечестивих!

4 Адже немає в них страждань до самої смерті

й тіла їхні пашіють здоров’ям.

5 Вони вільні від тягарів людських,

і труднощі людські не торкаються їх.

6 Тому пиха вкрила їм шию намистом,

насильство вдягає їх неначе шати.

7 Вирячилися від жиру їхні очі –

збулися в них розбещені задуми серця.

8 Глузують і говорять злісно,

розмовляють зухвало про пригнічення.

9 На небеса зазіхають вуста їхні,

і язик їхній по землі походжає.

10 Тому туди ж народ Його звертається,

п’ють собі жадібно воду*72:10 Пити жадібно воду – тут ідіома: бездумно захоплюватися чимось, чиїмось способом життя. повною мірою.

11 Вони говорять: «Як дізнається Бог?

Хіба є знання у Всевишнього?

12 Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні

й примножують статки!»

13 Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце

й обмивав у невинності мої руки?

14 Я був уражений картанням цілий день

і докорами сумління – щоранку.

15 Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!»,

то цим я зрадив би рід синів Твоїх.

16 І роздумував я, щоб пізнати це,

але воно було тяжким в очах моїх.

17 Аж поки не увійшов я до святилища Божого

й не зрозумів, яким буде їхній кінець.

18 Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких

і потім штовхаєш їх до загибелі.*72:18 Або: І кидаєш їх додолу, коли вони підносяться так у грецькому (Септуаґінта) й сирійському (Пешитта) перекладах.

19 Як несподівано вони перетворилися на руїну,

зникли, згинули від жаху!

20 Як сновидіння зникає після пробудження,

так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.*72:20 Або: знехтуєш їхнім виглядом.

21 Коли ж серце моє гарячилося

й нутрощі мої терзалися,

22 тоді я був невігласом і нерозумним,

мов худоба, перед Тобою.

23 Та я завжди з Тобою:

Ти тримаєш мою правицю у Своїй руці.

24 Ти ведеш мене Своєю порадою,

а потім приймеш мене у славу.

25 Хто є в мене на небі, крім Тебе?

Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!

26 Виснажилося моє тіло й моє серце,

та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!

27 Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть;

Ти знищиш усіх, хто блукає вдалині від Тебе.

28 А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога;

у Володаря Господа мій притулок,

щоб я міг звіщати Його діяння.