1 Благослови, душе моя, Господа!

Господи, Боже мій, Ти звеличився,

зодягнувся у славу й велич.

2 Він огортається світлом, немов шатами;

розстилає небеса, як покривало;

3 закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць.

Він робить хмари Своєю колісницею,

крокує на крилах вітру.

4 Він робить Своїми посланцями вітри,

Своїми слугами – полум’я вогню.

5 Він заклав землю на її основах,

тому не похитнеться вона повік-віків!

6 Ти вкрив її безоднею, мов одягом,

на горах стояли води,

7 та від грізного крику Твого побігли вони,

від голосу грому Твого пустилися навтіки.

8 Піднялися були в гори вони

та спустилися в долини,

до місця, яке Ти влаштував для них.

9 Ти поклав межу, яку вони не перейдуть,

не вкриють вони знову землі.

10 Ти посилаєш води джерела в річища,

між горами течуть вони,

11 напувають усіх звірів польових;

там втамовують свою спрагу дикі віслюки.

12 При водах тих живуть птахи небесні,

з-поміж гілля подають голос.

13 Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх.

Від плоду діянь Твоїх насичується земля.

14 Ти вирощуєш траву для худоби

й збіжжя для потреб людини,

щоб вивести їжу із землі,

15 і вино, що серце людське веселить,

щоб сяяло обличчя від олії

і хлібом зміцнилося серце людини.

16 Насичуються дерева Господні,

кедри ліванські, які Він насадив.

17 Там птахи в’ють гнізда,

домівка лелеки – на кипарисах.

18 Високі гори диким козлам належать,

скелі – притулок даманів.*) – травоїдні ссавці, розміром із зайця; мають особливі, лапки з присосками, завдяки яким можуть спритно лазити по прямовисним скелям і стовбурам дерев. У Біблії згадуються також в Лев. 11:5; Повт. 14:7; Пр. 30:26.

19 Він створив місяць, щоб час визначати;

сонце знає, коли йому заходити.

20 Ти наводиш темряву, і настає ніч,

коли рухаються всі звірі лісові.

21 Молоді леви ричать за здобиччю,

просячи собі у Бога їжу.

22 Сходить сонце – вони збираються разом

і лягають у своє лігво.

23 Людина виходить на свою працю

й на роботу свою аж до вечора.

24 Які численні діяння Твої, Господи!

Усе Ти мудро створив;

земля наповнена створіннями Твоїми.

25 Ось море велике й просторе,

там живина кишить без ліку,

живі істоти – малі й великі.

26 Там ходять кораблі,

там цей Левіятан,*. якого Ти створив, щоб бавився він у морі.

27 Усі вони очікують від Тебе,

що Ти даси їм їжу своєчасно.

28 Ти даєш їм – вони приймають,

відкриваєш руку Твою – насичуються благом.

29 Сховаєш обличчя Своє –

вони бентежаться.

Забираєш дух їхній – гинуть

і повертаються в порох земний.

30 Пошлеш духа Свого –

вони створюються,

і Ти оновлюєш обличчя землі.

31 Нехай буде слава Господня навіки,

нехай радіє Господь діянням Своїм!

32 Він погляне на землю, і вона затремтить;

торкнеться до гір, і вони задимлять.

33 Я співатиму Господеві усе життя моє;

співатиму Богові моєму, поки існую.

34 Нехай буде приємним Йому мій роздум:

я радітиму в Господі.

35 Нехай згинуть грішники із землі

й нечестивих більше не буде.

Благослови, душе моя, Господа!

Алілуя!