Книга Псалмів 131

1 Пісня сходження.

Згадай, Господи, Давида

й усі смирення його,

2 коли він присягнув Господеві,

дав обітницю Могутньому Богові Якова:

3 «Не увійду в шатро свого дому,

не ляжу на постіль мого ложа,

4 не дам сну очам моїм

і повікам моїм дрімання,

5 аж поки не знайду місця для Господа,

помешкання для Могутнього Якового Бога».

6 Ось ми чули про нього в Ефраті,

знайшли його на полях Яара.*131:6 про нього, тобто про ковчег заповіту; Ефрата – місцевість поблизу Віфлеєма (Див. Бут. 35:16; 48:7; Рут. 4:11), Яар – імовірно, скорочена назва Кір’ят-Йеаріма, де зупинився віз із ковчегом заповіту йде ковчег перебував 20 років; Див. 1 Сам. 7:2.

7 Підійдімо ж до Його помешкання,

вклонімося біля Його підніжжя.

8 Повстань, Господи, прийди до місця Свого спокою,

Ти й ковчег могутності Твоєї.

9 Священники Твої нехай зодягнуться правдою

і вірні Твої нехай радісно співають.

10 Заради Давида, слуги Свого,

не відвертай обличчя від Твого помазанця.

11 Істинно присягався Господь Давидові,

не зречеться Він цього:

«Нащадка від плоду утроби твоєї

посаджу на свій престол.

12 Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого

й одкровень Моїх, яких Я навчу їх,

то й сини їхні повік-віків

на престолі твоїм сидітимуть».*131:12 Див. 2 Сам. 7:11-16.

13 Адже обрав Господь Сіон,

уподобав мешкати на ньому:

14 «Це місце спочинку Мого на віки вічні,

тут мешкати буду, бо Я вподобав його.

15 Щедро благословлю його їжею,

бідняків його насичу хлібом.

16 Священників його зодягну спасінням,

а вірні його будуть радісно співати.

17 Там Я дам розростися рогові Давидовому,

встановлю світильника Моєму помазанцеві.

18 Ворогів його зодягну соромом,

а на ньому сяятиме вінок його».