1 Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали,

згадуючи Сіон.

2 На вербах посеред міста

ми повісили наші арфи,

3 бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні

й гнобителі наші вимагали від нас радості:

«Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»

4 Як можемо ми пісню Господню

на землі чужій співати?

5 Якщо я забуду тебе, Єрусалиме,

нехай забуде правиця моя рухи свої.

6 Нехай прилипне язик мій до піднебіння,

якщо я не пам’ятатиму тебе,

якщо я не піднесу Єрусалима

як найвищу радість мою.

7 Нагадай, Господи, синам Едомовим

день захоплення Єрусалима,

коли вони говорили: «Руйнуйте,

руйнуйте його до самих підвалин!»*

8 Донько Вавилона, приречена на спустошення,

блаженний той, хто віддасть тобі за те,

що ти накоїла нам!

9 Блаженний той, хто схопить

і розіб’є об скелю твоїх немовлят!