1 Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів.
2 Чи справді ви, можновладці, говорите правду?
Чи справедливо судите синів людських?
3 Авжеж! У серці чините беззаконня,
на землі руки ваші наважуються на насильство.
4 Відступники нечестиві вже від утроби матері,
блукають ще від лона материнського, брехню промовляючи.
5 Їхня отрута подібна до отрути зміїної,
до отрути глухої рогатої змії,57:5 Імовірно, мається на увазі так звана рогата змія, яка зазвичай ховається в пісок, тобто затуляє вуха (невеликі «роги» на голові). що затуляє свої вуха,
6 щоб не чути голосу шептунів,
які вміло складають свої заклинання.
7 Боже, розтрощи зуби в їхніх устах;
вирви ікла у левів молодих, Господи!
8 Нехай зникнуть, як вода, що розтікається.
Коли натягуватимуть лука, нехай стріли їхні будуть надломлені.
9 Нехай будуть немов слимак, що спливає слизом у спеку;
як викидень у жінки, що сонця не бачив.
10 Перш ніж казани ваші відчують розпалений хмиз, –
чи зелений ще, чи сухий вже, –
нехай вихор рознесе його!
11 Радітиме праведник, коли побачить помсту на них,
коли обмиє стопи свої у крові нечестивого.
12 Тоді скаже людина:
«Справді, є плід у праведника!57:12 Або: є нагорода для праведника.
Справді, є Бог, Що судить на землі!»