1 Тепер головне, про що ми говоримо: ми маємо Первосвященника, Який сів праворуч від престолу Величності на небі. 2 Він є Служителем Святилища та справжньої Оселі, встановленої Господом, а не людиною.

3 Бо кожен первосвященник призначений приносити дари і жертви, тому й потрібно було, щоб і Цей мав що принести. 4 Якби Він був на землі, то не був би священником, бо вже є священники, які приносять дари за Законом. 5 Вони служать подобою і тінню небесних речей. Ось чому Мойсей, коли збирався будувати Оселю, був попереджений: «Дивись, – сказав Бог, – зроби все за тим зразком, який тобі показано на горі».*. 6 Але тепер Ісусові було доручено краще служіння, оскільки Він є посередником кращого Завіту, заснованого на кращих обітницях.

7 Бо якби перший Завіт був бездоганним, то не було б потреби в другому.* 8 Але Бог, докоряючи їм, каже:

«Ось надходять дні, – говорить Господь, –

коли Я укладу з домом Ізраїля

і з домом Юди

Новий Завіт.

9 Однак не такий Завіт,

який Я уклав з їхніми предками,

коли Я взяв їх за руку,

щоб вивести з Єгипту,

бо вони не залишилися вірними Моєму Завіту,

і Я відвернувся від них, –

каже Господь. –

10 Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїлю

після цих днів, – говорить Господь. –

Я вкладу Мої закони в їхній розум

і напишу їх на їхніх серцях.

Я буду їхнім Богом,

і вони будуть Моїм народом.

11 Вони більше не навчатимуть свого ближнього й свого брата,

кажучи: „Пізнай Господа",

тому що вони всі будуть Мене знати,

від малого до великого.

12 Бо Я буду милосердний до їхньої неправедності

і їхніх гріхів більше не згадуватиму».*.

13 Називаючи цей Завіт «новим», Він тим самим оголосив перший завіт застарілим, а те, що застаріло, незабаром зникне.