1 У минулому Бог багато разів і по-різному говорив до наших батьків через пророків, 2 а в ці останні дні Він промовив до нас через Свого Сина, Якого призначив Спадкоємцем усього й через Якого створив віки. 3 Син – сяйво Божої слави й повне відображення Його сутності, Що утримує все силою Свого Слова. Очистивши нас від гріхів, Він сів праворуч від Величності на небесах. 4 Він перевершив ангелів, оскільки ім’я, яке Він успадкував, перевершує їхнє ім’я.

5 Бо кому з ангелів Бог коли-небудь сказав:

«Ти Мій Син,

Я сьогодні породив Тебе?»*.

Або:

«Я буду Йому Отцем,

а Він буде Мені Сином?»*.

6 І знову, коли Бог приводить Свого Первістка у всесвіт, Він каже:

«Нехай усі Божі ангели вклоняться Йому».*.

7 А про ангелів говорить:

«Він робить ангелів Своїх духами*,

Своїх слуг – полум’ям вогню».*.

8 А про Сина каже:

«Престол Твій, Боже, – повік-віків,

жезл справедливості – жезл Твого Царства.

9 Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня;

тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів*

більше, ніж Твоїх друзів».*.

10 І ще:

«На початку Ти, Господи, заклав основи землі,

і небеса – діяння рук Твоїх.

11 Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди;

усі вони, як одяг, зносяться.

12 Ти поміняєш їх, немов старі шати, і вони зміняться.

Але Ти – Той самий,

і роки Твої нескінченні».*.

13 Кому з ангелів Бог сказав коли-небудь:

«Сядь праворуч від Мене,

доки Я не покладу ворогів Твоїх,

як підніжок для Твоїх ніг».*.

14 Чи не всі ангели є духами служіння, посланими служити тим, хто має успадкувати спасіння?