1 Закон, маючи лише тінь майбутніх благ, а не саму сутність речей, ніколи не може одними й тими ж жертвами, що повторюються рік за роком, зробити досконалими тих, що приходять із ними. 2 Інакше хіба не перестали б їх приносити? Бо ті, що вклоняються, були б очищені раз і назавжди й більше не усвідомлювали б вини за свої гріхи. 3 Але ці жертви є щорічним нагадуванням про гріхи, 4 бо неможливо, щоб кров биків і козлів усувала гріхи.