Salmos 101

1 Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль.

2 Господи, почуй мою молитву,

і нехай дійде до Тебе мій зойк.

3 Не ховай від мене Твого обличчя

у день, коли мені тісно,

нахили до мене вухо Твоє.

Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.

4 Бо дні мої щезли, мов дим,

і кості мої обгоріли, наче купа золи.

5 Немов витоптана трава, висохло серце моє,

так що я забуваю їсти свій хліб.

6 Від голосу мого зітхання

прилипли кості мої до тіла.

7 Я уподібнився до сича в пустелі,

став немов пугач на руїнах.

8 Не сплю, став наче птах,

що самотньо сидить на даху.

9 Щодня вороги мої ганьблять мене,

неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.

10 Я їм попіл замість хліба

й питво моє зі сльозами змішую

11 через гнів Твій і лють,

бо Ти підняв мене й кинув додолу.

12 Дні мої – немов нахилена тінь,

я сохну, наче трава.

13 А Ти, Господи, житимеш повіки,

і пам’ять про Тебе – із роду в рід.

14 Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном,

бо настав час помилувати його,

бо прийшла пора.

15 Адже слуги Твої уподобали навіть каміння його,

і милим став для них його пил.

16 Тоді будуть боятися народи імені Господа,

і всі царі землі – слави Твоєї.

17 Бо відбудує Господь Сіон,

з’явиться Він у славі Своїй.

18 Зглянеться на молитву нужденних

і не знехтує благаннями їхніми.

19 Нехай записано це буде для прийдешнього покоління,

і народ майбутнього*101:19 Буквально: народ, що буде створений. прославлятиме Господа.

20 Бо Він поглянув із висот святині Своєї,

Господь із небес подивився на землю,

21 щоб почути стогони в’язня

й звільнити приречених на смерть,*101:21 Буквально: синів смерті.

22 щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа

й хвалу Його – в Єрусалимі,

23 коли зберуться народи й царства разом,

щоб служити Господеві.

24 Він виснажив силу мою в дорозі,

скоротив мої дні.

25 Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх,

Той, Чиї роки – із роду в рід.

26 На початку Ти заклав основи землі,

і небеса – діяння рук Твоїх.

27 Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди;

усі вони, як одяг, зносяться,

і Ти поміняєш їх, немов старі шати,

і вони зміняться.

28 Але Ти – Той самий,

і роки Твої нескінченні.

29 Сини рабів Твоїх житимуть,

і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».