1 Пісня. Псалом Давидів.

2 Серце моє непохитне, Боже;

я співатиму й гратиму Тобі мою славу.

3 Прокинься, ліро й арфо!

Розбуджу-но я зорю досвітню!

4 Я прославлю Тебе серед народів, Господи,

співатиму Тобі поміж племенами.

5 Бо велика понад небеса милість Твоя

і аж до хмар – істина Твоя.

6 Піднімися понад небесами, Боже;

над усією землею – слава Твоя.

7 Щоб улюблені Твої були визволені,

врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.

8 Бог промовив у Своєму святилищі:

«Урочисто святкуватиму перемогу,

Я розділю Сихем

і розміряю долину Суккот.*107:8 Сихем – місто, де вперше зупинився Авраам, коли увійшов до Ханаану, на західному березі Йордану (Бут. 12:6); Суккот – місто на східному березі Йордану (Бут. 33:17; Іс. Нав. 13:27). Тобто Сихем і Суккот – символи двох частин Обітованої Землі.

9 Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій,

Єфрем – міць Моєї голови,

Юда – Мій законодавець.*107:9 Ідеться про три частини Обітованої Землі: Ґілеад, що належав племені Манассії, – на східному березі Йордану; Єфрем – північна частина Ханаану, тобто на західному березі Йордану; Юда – південна частина Ханаану.

10 Моав – Моя чаша для омовіння,

на Едом Я кину Свою сандалію,*107:10 Кинути сандалію на чиюсь землю означає претендувати на неї як на свою власність.

гукай радісно до Мене,

о земле филистимлян!»

11 Хто введе мене в місто укріплене?

Хто доведе мене до Едома?

12 Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас

і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?

13 Подай нам допомогу в боротьбі з ворогом,

адже марний порятунок людський.

14 У Бозі ми виявимо силу,

і Він розтопче наших ворогів.