1 Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів.
2 Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене?
Чому Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
3 Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш,
вночі – і немає мені спокою.
4 Але ж Ти – Святий;
Ти, оточений хваліннями Ізраїлю, сидиш на престолі.
5 На Тебе покладалися батьки наші,
надію покладали, і Ти рятував їх.
6 До Тебе волали й були визволені,
на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
7 Я ж – черв’як, а не людина,
ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
8 Усі, хто бачить мене, глузують з мене:
кепкують вустами, похитують головою.
9 «Він покладався на Господа,
тож нехай визволить його,
нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
10 Ти ж, Господи, вивів мене з утроби,
навчив мене довіряти Тобі
ще біля грудей моєї матері.
11 На Тебе я покинутий від самого народження,
від лона матері моєї Ти – мій Бог.
12 Не віддаляйся від мене,
адже скорбота близько,
а помічника немає.
13 Оточили мене численні бугаї,
міцні бугаї з Башану обступили мене.
14 Пащі свої роззявили на мене,
немов лев, що терзає здобич і реве.
15 Я розлився, як вода,
і всі кістки мої роз’єдналися,
серце моє перетворилося на віск,
розтануло серед моїх нутрощів.
16 Моя життєва сила висохла, немов череп’я,
і язик мій прилип до піднебіння.
Ти поклав мене до смертного пороху.
17 Пси обступили мене,
збіговисько злодіїв оточило мене,
прокололи21:17 У деяких єврейських текстах: прокололи; в інших варіантах: як у лева. Перший варіант підтримується рукописом із Кумрану та грецьким перекладом (Септуаґінта). руки мої та ноги мої.
18 Усі кістки свої я можу перелічити,
а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
19 Вони ділять між собою мої шати
й за одяг мій кидають жереб.
20 А Ти, Господи, не віддаляйся!
Сило моя, поспіши мені на допомогу.
21 Визволи мою душу від меча,
мою єдину – від псів.
22 Врятуй мене від пащі лева,
і від рогів диких биків – смиренну душу мою.
23 Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм,
посеред зібрання хвалитиму Тебе.
24 Ті, хто Господа боїться, хваліть Його!
Усі нащадки Якова славте Його!
Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
25 Бо не знехтував Він
і не відцурався приниження убогого,
і не відвернув обличчя Свого від нього,
але почув, коли той волав до Нього.
26 Тобі моя хвала у зібранні великому.
Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
27 Бідняки їстимуть і наситяться,
хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає.
Нехай живуть повіки серця ваші!
28 Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі,
і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
29 Бо Господеві належить царство,
Він править народами.
30 Усі багатії21:30 Буквально: товстуни. землі будуть їсти й поклоняться Йому;
схиляться на коліна всі, що сходять до смертного пороху
й не можуть душу свою зберегти живою.
31 Нащадки служитимуть Йому,
розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
32 Прийдуть і звіщатимуть Його правду
народові, що має народитися,
про те, що зробив Він.