1 Псалом Давидів.

Господь – моє світло й моє спасіння:

кого мені боятись?

Господь – твердиня мого життя:

кого мені лякатись?

2 Коли наблизяться до мене злодії,

щоб пожерти моє тіло,*26:2 Пожерти тіло – це образний вислів, що означає зводити наклеп, доносити; Див. Дан. 3:8, де вжито аналогічний вираз арамейською «пожерли їхні шматки», тобто «звели на них наклеп».

коли супротивники й вороги мої повстануть проти мене,

вони спіткнуться й впадуть.

3 Якщо військо стане табором проти мене,

моє серце страх не охопить;

якщо війна спалахне проти мене –

і тоді я почуватимусь у безпеці.

4 Одного лиш просив я в Господа,

тільки того шукаю:

щоб мешкати мені в домі Господньому

всі дні життя мого,

щоб споглядав я спокій*26:4 Буквально: приємність, спокій, насолода. Господа

й поринав у роздуми в Храмі Його.

5 Бо Він сховає мене в помешканні Своєму в день лиха,

убереже мене під подолом Свого шатра

й здійме мене на скелю.

6 Тоді піднесеться голова моя над ворогами моїми, що оточують мене,

і принесу я біля шатра Його

жертви з вигуком радості,

співатиму й гратиму для Господа.

7 Почуй, Господи, мій голос, адже кличу я,

помилуй мене і дай мені відповідь.

8 «До Тебе!» – каже серце моє.

«Шукайте обличчя Моє!»

Обличчя Твоє, Господи, шукатиму я.

9 Не відвертай обличчя Твого від мене,

не відкинь у гніві раба Твого,

адже Ти був допомогою моєю.

Не покинь мене, не залиши,

Боже спасіння мого!

10 Хоча мої батько й мати полишили мене,

але Господь прийме мене.

11 Покажи мені, Господи, дорогу Твою

і стежкою справедливості веди мене

заради ворогів моїх.

12 Не віддавай мене на поталу супротивникам моїм,

бо свідки неправдиві повстали проти мене

й дихають насильством.

13 Однак я твердо вірю,

що побачу доброту Господню на землі живих.

14 Надійся на Господа,

будь мужнім і серце своє зміцни.

Надійся на Господа!