Salmos 29

1 Псалом. Пісня Давидова на посвячення дому.

2 Величатиму Тебе, Господи,

бо Ти витягнув мене із безодні

й не дав ворогам моїм порадіти над моїм падінням.

3 Господи, Боже мій, я волав до Тебе,

і Ти зцілив мене.

4 Господи, Ти вивів мою душу із царства мертвих,

зберіг моє життя, щоб я не зійшов у провалля.

5 Співайте Господеві, вірні Йому,

славте пам’ять Його святині.*29:5 Вираз пам’ять Його святині вживається в значенні слава Його імені Див. Вих. 3:15 і Пс. 96:12.

6 Адже гнів Його триває лише мить,

тоді як прихильність Його – на все життя.

Звечора й усю ніч може тривати плач,

але на ранок – вигуки радості.

7 У добробуті перебуваючи, сказав я:

«Не захитаюся повіки».

8 Господи, через Твою прихильність до мене

Ти зробив гору мою непохитною твердинею.

Та як тільки сховав Ти Своє обличчя,

я збентежився.

9 До Тебе, Господи, я кличу,

і Володаря мого благаю.

10 Яка користь від того, що кров моя проллється,

що зійду я до ями погибелі?

Хіба славитиме Тебе порох мерця?

Чи звіщатиме він Твою істину?

11 Почуй, Господи, і помилуй мене!

Господи, будь мені помічником!

12 Ти ридання моє перетворив на веселий хоровод,

зняв із мене лахміття й підперезав мене радістю,

13 щоб слава Тобі звучала й не змовкала.

Господи, Боже мій, повіки славитиму Тебе!