1 Псалом Давидів.
Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається,
почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Візьми щит і обладунки34:2 Буквально: візьми малого щита й великого щита.
й повстань мені на допомогу!
3 Махни списом
і загороди дорогу тим, хто переслідує мене.
Скажи душі моїй:
«Я – порятунок твій!»
4 Нехай посоромлені й принижені будуть ті,
хто прагне згубити мою душу.34:4 Буквально: хто шукає душу мою.
Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою,
хто зло проти мене задумує.
5 Нехай будуть вони як полова перед вітром,
коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Нехай шлях їхній буде темний і слизький,
коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 За те, що приховали для мене тенета без причини
й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Нехай погибель прийде на нього несподівано,
й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам
і впаде в них собі на погибель.
9 А моя душа веселитись буде в Господі,
піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 Усі кістки мої нехай скажуть:
«Господи, хто подібний до Тебе?
Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього,
приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Повстали проти мене жорстокі свідки,
розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 Віддячують мені злом за добро,
тяжкою втратою моїй душі.
13 Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття,
постом виснажував мою душу,
та молитва моя поверталася в нутро моє без відповіді.
14 Я ходив,
наче за другом чи братом моїм сумуючи,
наче матір оплакуючи,
схилившись понуро.
15 А коли я спіткнувся,
вони зраділи,
і збиралися проти мене негідники,
котрих я не знав,
терзали мене безупинно.
16 Безбожними глузуваннями насміхалися,
скреготіли на мене своїми зубами.
17 Володарю, доки Ти дивитимешся на це?
Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків,
від цих левів самотню мою!
18 Я прославлю Тебе в зібранні великому,
посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно,
що даремно ненавидять мене.
Нехай не підморгують очима зловтішно ті,
хто ненавидить мене даремно.
20 Бо не про мир вони говорять,
але на мирних мешканців землі
задумують підступне.
21 Роззявляють на мене свої пащі, кажучи:
«Ага! Ага! Побачили цю біду наші очі!»
22 Але ж і Ти, Господи, побачив це, не мовчи!
Владико, не віддаляйся від мене!
23 Пробудися і встань на мій суд,
втруться в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій;
і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!»34:25 Буквально: Ага, задоволена душа наша!
Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі,
хто радіє моєму лихові.
Нехай одягнуться у сором і безчестя ті,
хто величається наді мною.
27 Нехай же веселяться й радіють ті,
кому до вподоби моя правда;
нехай завжди промовляють вони:
«Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду,
цілий день хвалитиме Тебе!