1 Псалом Давидів. На спомин.

2 Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму

й не картай мене у люті Твоїй.

3 Бо стріли Твої пронизали мене

й рука Твоя мене тяжко вдарила.

4 Немає жодного цілого місця на моєму тілі

через пересердя Твоє,

немає здоров’я в кістках моїх

через гріх мій.

5 Бо беззаконня мої накрили мою голову,

немов важкий тягар, тяжіють наді мною.

6 Смердять, ятріють мої рани

через божевілля моє.

7 Похилений і занадто пригнічений,

цілий день ходжу я понуро.

8 Бо стегна мої повні палючого болю,

і немає цілого місця на тілі у мене.

9 Я заціпенілий і вкрай розбитий духом,

волаю через стогони мого серця.

10 Володарю, усі бажання мої перед Тобою,

і зітхання мої від Тебе не приховані.

11 Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене,

і світла в очах моїх не стало.

12 Мої друзі й приятелі

уникають мене через мої побої,

і близькі мої стали поодаль.

13 Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї;*37:13 Або: прагне моєї смерті.

про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла;

цілий день міркують про підступи.

14 А я, наче глухий, не чую,

як німий, не відкриваю вуст.

15 Я став ніби той, що не чує

і в чиїх вустах немає виправдання.

16 Та на Тебе, Господи, сподіваюся;

Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!

17 Бо казав я Тобі: «Нехай же вони не зловтішаються з мене;

коли похитнулася нога моя,

нехай не величаються наді мною».

18 Бо я стою хитаючись,

і скорбота моя завжди переді мною.

19 Адже я визнаю беззаконня моє,

сумую через мій гріх.

20 А вороги мої живі та могутні,

численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.

21 Вони віддячують мені злом за добро,

ворогують проти мене за те, що я прагну добра.

22 Не покинь мене, Господи,

Боже мій, не віддаляйся від мене!

23 Поспіши мені на допомогу,

Володарю мій, Спасителю мій!