Книга Псалмів 38

1 Керівнику хору Єдутуну. Псалом Давидів.

2 Я сказав: «Я стежитиму за своїми життєвими дорогами,

від гріха утримуватиму язик свій,

вустам моїм поставлю перепону,

поки нечестивий переді мною».

3 Я онімів, затих,

мовчав навіть про добре,

та біль мій внутрішній лише роз’ятрився,

4 серце моє запалало зсередини.

Коли я роздумував, загорівся вогонь,

тоді я промовив язиком своїм:

5 «Дай мені знати, Господи, час мого кінця

і яка кількість моїх днів?

Хотів би я знати, наскільки швидкоплинне життя моє.

6 Ось Ти дав мені днів лише на ширину долоні,

і тривалість мого життя – як ніщо перед Тобою.

Справді, кожна людина, що існує, – лише пара. Села

7 Так, людина снує в сутінках,

марно клопочеться,

накопичує, та не знає, хто забере все це.

8 Тож на що мені тепер надіятися, мій Володарю?

Лише на Тебе моє сподівання.

9 Визволи мене від усіх беззаконь моїх,

не віддавай мене на глузування нерозумним.

10 Я онімів, не відкриваю вуст моїх,

бо Ти зробив так.

11 Відведи від мене удар Твій;

від стусанів Твоїх я гину.

12 Докорами за беззаконня Ти караєш людину

й нищиш її красу, як міль.

Справді, кожна людина – марнота. Села

13 Почуй молитву мою, Господи,

і прислухайся до зойку мого;

не мовчи щодо сліз моїх,

адже я лише приходько в Тебе,

тимчасовий поселенець, як і всі прабатьки мої.

14 Відведи Свій суворий погляд від мене, щоб я трохи порадів,

перш ніж я піду й мене не стане».