1 Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам*56:1 Див. Пс. 51:1. Давидів, коли він втік від Саула в печеру.*56:1 Див. 1 Сам. 22:1-2; 24.

2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Бо в Тобі лише знаходить притулок душа моя

і в тіні Твоїх крил сховається,

поки лихо мине.

3 Я кличу до Бога Всевишнього,

до Бога, Який віддячує за мене ворогам моїм.

4 Він пошле з небес і врятує мене,

посоромить того, хто прагне мене схопити; Села

пошле Бог милість Свою й істину.

5 Душа моя – посеред левів;

лежу я серед тих, що дихають полум’ям,

серед синів людських, чиї зуби – списи й стріли,

а язики їхні – гострий меч.

6 Піднімися понад небесами, Боже;

над усією землею – слава Твоя.

7 Вони розкинули тенета стопам моїм;

понурилася душа моя.

Викопали переді мною яму –

самі упали в неї! Села

8 Серце моє непохитне, Боже, непохитне серце моє!

Співати буду й грати!

9 Прокинься, славо моя!

Прокинься, ліро й арфо!

Розбуджу-но я зорю досвітню!

10 Прославлю Тебе серед народів, Владико,

співатиму Тобі поміж племенами.

11 Бо велика аж до небес милість Твоя

і аж до хмар – істина Твоя.

12 Піднімися понад небесами, Боже;

над усією землею – слава Твоя.