1 Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській.*62:1 Див. 1 Сам. 23–24; 2 Сам. 15:13–17:29.

2 Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю.

Душа моя спрагла Тебе,

тіло моє тужить за Тобою

у землі висохлій і виснаженій, де немає води.

3 Так я споглядав Тебе у святилищі,

щоб побачити могутність Твою і славу.

4 Бо милість Твоя краща від самого життя,

тому вуста мої хвалитимуть Тебе.

5 Я благословлятиму Тебе, поки житиму,

в ім’я Твоє піднесу мої руки.

6 Неначе лоєм і олією, насичується душа моя,

і вуста мої радісно прославляють Тебе,

7 коли я згадую Тебе на моєму ложі,

у нічні години роздумую про Тебе.

8 Бо Ти був мені допомогою,

і в тіні Твоїх крил я радітиму.

9 Прилинула до Тебе душа моя,

правиця ж Твоя підтримує мене.

10 А ті, хто прагне загибелі для душі моєї,

нехай зійдуть у глибини землі.

11 Нехай віддані мечу,

вони стануть здобиччю лисиць*62:11 Або: здобиччю шакалів..

12 Цар же нехай радіє Богом,

нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає,

та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.